Комментарии и анализ

Антисемитизм в СМИ. 5. Социальный антисемитизм

Социальный аспект антисемитизма рассматривает мифического еврея в качестве врага в социальной плоскости. Сюжеты этой темы эксплуатируют следующие мотивы: евреи не занимаются производственным трудом, они – паразиты на теле здоровой нации; евреи – финансовые аферисты, жулики, стяжатели и ростовщики; с помощью лжи, лести, хитрости и коварства они пробираются во власть, с помощью различных махинаций захватывают собственность украинского народа и преступными способами многократно увеличивая свои капиталы. Опутав все общество своими щупальцами, евреи безжалостно эксплуатируют население. Этот аспект антисемитской идеологии присущ левым политическим группам, однако его в популистских целях используют и правые радикалы.
„Левова частка народного добра опинилася в лабетах не українців, а юдеїв — традиційних визискувачів народу” („Персонал плюс”, № 24, 2007, В.Кузьменко, „І чому ти не чужа?...”).
„Хто розкрадає національне багатство України? Хто став власником національних багатств? Якого вони роду-племені? Адже можна легко встановити походження новоявлених «скоробагатьків» Хто вони за національністю? Якби вони були українцями, то б не вивозили в офшорні зони капітал, а золото – злитками до Ізраїлю” („Українська газета плюс”, № 9, 2007, О.Сердюк, Нацменшини в Україні мають більше прав, ніж самі українці”).
В подобных материалах не только разоблачается еврейское происхождение многих крупных бизнесменов и банкиров, но и говорится о неправедном происхождении их капиталов, публикуются «сведения» об их криминальном прошлом или связях с преступным миром. Утверждается мысль о том, что за «еврейскими олигархами» стоят некие могущественные и тайные силы, цель которых разорить и «поработить» Украину.
„Жидівсько-масонська мафія охопила нині в Україні всі сфери діяльності. Людина праці – ніщо. Тому й виходить, що нікому її захистити... Тож комуно-сіоністи наживаються на загарбленні землі, заводів, фабрик” („За Українську Україну”, № 28, 2007, П.Рома, „Над прірвою в брехні”).
„І нарешті — виступ рабина Дов Блайха на «5 каналі». Там прозвучали дві тези, які не є секретом для тих, хто уважно відслідковує повзучу експансію юдо-нацизму в Україні. Перша: Петро Порошенко, він же «шоколадний заєць», є галахічним євреєм, на якого юдо-нацисти покладають великі надії. Теза друга: Дов Блайх прибув в Україну не для того, аби відроджувати духовне життя вимираючої єврейської громади. Його завдання — здійснити в Україні так звану реституцію єврейської власності. Соратник Адольфа Гітлера маршал Герінг в аналогічній ситуації вигукував приблизно те ж саме: „Ми маємо намір грабувати Україну і робитимемо це ефективно!”. Всі ці факти свідчать про те, що ми маємо справу не з політикою, навіть такою брудною, як українська, а з черговим злочинним наміром організованої злочинної групи, яка йменує себе „лідерами єврейської громади України” („Персонал плюс”, № 13, 2007, „Ми заплатимо податок Хабаду?”).
Формируется установка, внедряющая в сознание читателя идею об ответственности евреев за антисоциальную направленность существующей политики, бедственное положение значительной части населения Украины.
<em>„Для приватизації понад 70 відсотків українських підприємств капітали світового єврейства направлялись в Україну навіть через синагоги. Мерами багатьох наших міст й губернаторами областей є євреї, а звідси величезне підвищення тарифів на комунальні послуги, що ставить більшість нашого народу за межу виживання” („Українська газета плюс”, № 2, 2007, В.Кащук, П.Безпалько, „За вухами лящить од „котячої юшки”).</em>
„Водночас за підтримки президента і чужинців-можновладців створюють нестерпні умови напівголодного існування для корінного українського люду в Україні, витісняючи його за межі держави. Що це? Утворення на наших українських теренах ще однієї «землі обітованої» для «бого обранного народу»?” („Персонал палюс”, № 29, Г.Білий, „Чий „Гарант” президент Ющенко”).
Антисемиты из лагеря правых активно используют корпоротивистскую (т.е., изначально фашистскую) идею солидарности этнических украинцев, которая в условиях национального государства как единого организма, будет формироваться из различных слоев общества. Глава Украинской Консервативной партии и один из самых плодовитых антисемитов гнезда МАУП М.Сенченко в статье «Ліберальна демократія – зброя невидимої війни. Протоколи сіонських мудреців» так раскрывает суть украинского солидаризма: „На відміну від комунізму і ліберального демократиз му з їх економічним гноб ленням людини, які перет ворюють людину в раба си стеми, консерватори про понують націонал-солідаризм (...) Ідео логія національного соліда ризму, консервативна ідео логія, ідеологія главенства духу над матерією, ідеоло гія, що має своєю основою християнство, яка солідаризуватиме нації на транс формацію суспільств, бо ротьбу проти внутрішнього і зовнішнього ворогів, на створення міцних націона льних економік і національ них держав. У таких держа вах владу візьмуть пред ставники корінних націй, які солідаризувавшись, спільно виступатимуть проти ліберальної ідеологи, проти вла сної гендлярсько-лихварсь кої еліти, що контролює на цію за допомогою свого ба гатства” (М.Сенченко, «Ліберальна демократія – зброя невидимої війни. Протоколи сіонських мудреців», УКП, 28.08.2007).